Пружинні затискачі зазвичай виготовляються зі смуги пружинної сталі, вирізаної таким чином, що одна сторона має вузький виступ у центрі на кінці, а інша сторона має пару вузьких виступів з обох сторін. Кінці цих виступів потім загинаються назовні, а смужка згортається, щоб утворити кільце, з виступаючими язичками, які перетинаються.

Щоб використовувати хомут, відкриті виступи притискають один до одного (зазвичай за допомогою плоскогубців), збільшуючи діаметр кільця, і хомут насувають на шланг, повз частину, яка буде проходити на зубці. Потім шланг надягають на зубець, затискач знову розширюється, ковзає на частину шланга над зубцем, а потім відпускає, стискаючи шланг на зубець.

Затискачі такої конструкції рідко використовуються для високих тисків або великих шлангів, оскільки вони вимагають великої кількості сталі, щоб створити достатню силу затиску, і з ними неможливо працювати, використовуючи лише ручні інструменти. Вони зазвичай використовуються на шлангах автомобільної системи охолодження діаметром кілька дюймів, наприклад, на більшості Volkswagen з водяним охолодженням.

Пружинні затискачі особливо підходять для обмежених або іншим чином незручних місць, де інші типи затискачів вимагають інструментів для затягування з вузьких і, можливо, недоступних кутів. Це зробило їх особливо популярними для таких застосувань, як автомобільні моторні відсіки та для надійних з’єднань зубців у системах водяного охолодження ПК.