17-й саміт «Групи двадцяти» (G20) завершився 16 листопада прийняттям Декларації саміту на Балі, що було досягнуто з великими труднощами. Через нинішню складну, сувору та все більш нестабільну міжнародну ситуацію багато аналітиків кажуть, що декларація саміту на Балі може бути прийнята не так, як попередні саміти G20. Повідомляється, що приймаюча країна Індонезія розробила план. Однак лідери країн-учасниць вирішували розбіжності прагматично та гнучко, шукали співпраці з вищої позиції та з сильнішим почуттям відповідальності та досягли ряду важливих консенсусу.

Ми побачили, що дух пошуку спільної точки зору, одночасно відкладаючи розбіжності, знову відіграв керівну роль у критичний момент людського розвитку. У 1955 році прем'єр-міністр Чжоу Еньлай також висунув політику «пошуку точки дотику, одночасно відкладаючи розбіжності», відвідуючи Азійсько-Африканську конференцію в Бандунгу в Індонезії. Реалізувавши цей принцип, Бандунгська конференція стала епохальною віхою у світовій історії. Від Бандунга до Балі, понад півстоліття тому, у більш диверсифікованому світі та багатополярному міжнародному ландшафті пошук точки дотику при збереженні розбіжностей став більш актуальним. Це стало основним керівним принципом у налагодженні двосторонніх відносин і розв’язанні глобальних викликів.

Деякі назвали саміт «виручкою для світової економіки, якій загрожує рецесія». Якщо розглядати в цьому світлі, підтвердження лідерами своєї прихильності знову співпрацювати для вирішення глобальних економічних викликів, безсумнівно, свідчить про успішний саміт. Декларація є ознакою успіху саміту на Балі та посилила впевненість міжнародної спільноти в належному врегулюванні глобальної економіки та інших глобальних проблем. Ми повинні похвалити президентство Індонезії за добре виконану роботу.

Більшість американських і західних ЗМІ зосередилися на вираженні в Декларації конфлікту між Росією та Україною. Деякі американські ЗМІ також заявили, що «Сполучені Штати та їхні союзники здобули велику перемогу». Треба сказати, що це тлумачення є не тільки одностороннім, але й абсолютно неправильним. Це вводить в оману міжнародну увагу, зраджує та неповажає багатосторонні зусилля цього саміту G20. Очевидно, громадська думка США та Заходу, яка є цікавою та випереджаючою, часто не вміє відрізнити пріоритети від пріоритетів або навмисне плутає громадську думку.

У Декларації на самому початку визнається, що G20 є головним форумом глобальної економічної співпраці, а «не форумом для вирішення питань безпеки». Основним змістом Декларації є сприяння відновленню світової економіки, вирішення глобальних викликів і закладення основи для потужного, стійкого, збалансованого та інклюзивного зростання. Від пандемії, кліматичної екології, цифрової трансформації, енергетики та продовольства до фінансів, полегшення боргів, багатосторонньої торговельної системи та ланцюга постачання, на саміті відбулася велика кількість високопрофесійних і практичних дискусій, а також підкреслено важливість співпраці в різних сферах. Це родзинки, перлини. Додам, що позиція Китаю в українському питанні є послідовною, чіткою та незмінною.

Коли китайці читатимуть DOC, вони зустрінуть багато знайомих слів і виразів, наприклад, відстоювати перевагу людей у ​​боротьбі з епідемією, жити в гармонії з природою та підтверджувати нашу відданість нульовій терпимості до корупції. У Декларації також згадується ініціатива саміту в Ханчжоу, яка відображає видатний внесок Китаю в багатосторонній механізм G20. Загалом G20 відіграє свою основну функцію як платформа для глобальної економічної координації, і наголошується на багатосторонності, на що сподівається і прагне сприяти Китай. Якщо ми хочемо сказати «перемога», то це перемога багатосторонності та взаємовигідної співпраці.

Звичайно, ці перемоги є попередніми і залежать від подальшої реалізації. Велика двадцятка покладає великі надії, тому що це не «розмовний магазин», а «команда дій». Слід зазначити, що основа міжнародної співпраці все ще крихка, а вогник співпраці ще потребує дбайливого плекання. Далі завершення саміту має стати початком виконання країнами своїх зобов’язань, вжиття більш конкретних дій і прагнення до більших відчутних результатів відповідно до конкретного напрямку, визначеного в DOC. Великі країни, зокрема, повинні подавати приклад і вселяти у світ більше впевненості та сили.

На полях саміту G20 ракета російського виробництва впала в польське село поблизу українського кордону, убивши двох людей. Раптовий інцидент викликав побоювання ескалації та зриву порядку денного G20. Проте реакція відповідних країн була відносно раціональною та спокійною, і G20 завершилася гладко, зберігши загальну єдність. Цей інцидент ще раз нагадує світові про цінність миру та розвитку, а консенсус, досягнутий на Балійському саміті, має велике значення для досягнення миру та розвитку людства.